Україна і Європейський Союз

Європейський Союз (ЄС, Европейська Унія, Европейська Співдружність) - союз держав-членів Європейських Спільнот (ЕВГ, ЕВВіС, ЕВРАТОМ), створений згідно з Договором про Європейський Союз (Маастрихтський Трактат), підписаним в лютому 1992 року і діючим з листопада 1993 р.

Створення економічного союзу (спільна зовнішня економічна політика, спільний ринок послуг, матеріальних благ, капіталу і праці), монетарного (валюта EKU, від 1999 року - Євро) і політичного (спільна зовнішня політика) союзу, а також впровадження спільного громадянства.

Хорватія розпочала переговори у жовтні 2005 року (). У червні 2006 р. чільники Євросоюзу заявили про прогнозований вступ Хорватії до ЄС 2010 року.

Туреччина є офіційним кандидатом на вступ до ЄС. Європейські амбіції Туреччини сягають 1963 року, коли у Анкарі було укладено відповідну угоду. Офіційно, попередні переговори розпочалися у жовтні 2005-го року. Однак аналітики прогнозують можливий вступ Туреччини у 2015-му році. Туреччина має здійснити деякі необхідні соціальні і економічні реформи. Інша проблема те, що лише 3% території Туреччини належить до Європейського континенту, хоча формально, відповідно до Копенгаґенських критеріїв географічних вимог немає.

Македонія отримала офіційний статус кандидата у грудні 2005 року.

Норвегія, Ісландія і Ліхтенштейн в різний час також подавали заяви про вступ до Європейського Союзу. Однак через ті чи інші причини (зокрема, негативні результати референдумів у Норвегії) так і не стали його членами. Однак ці країни є членами єдиної економічної зони ЄС без набуття членства.

Албанія, Боснія і Герцеговина, Чорногорія і Сербія офіційно визнані потенційними кандидатами.

Україна і Європейський Союз

У жовтні 2005 р. президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу заявив, що майбутнє України - у ЄС. Проте 9 листопада 2005 року в опублікованій новій стратегії ЄС було сказано, що вступ Румунії, Болгарії, Хорватії й інших країн колишньої Югославії може блокувати можливість майбутнього вступу України, Білорусі і Молдови. Комісар ЄС з розширення Оллі Рен заявив, що ЄС має бути обережним з надто великим розширенням і що наразі план розширення виглядає вкомплектованим. Очевидно, що відсутність формальної ініціативи самої України (і, відповідно, відсутність взаємних документальних зобов’язань щодо вступу України до ЄС) впливає на тональність європейських посадовців.

2005 року Президент України Віктор Ющенко заявив, що членство в ЄС є стратегічною метою зовнішньої політики України. Всi фракції у Верховній Раді України 5-го скликання 2006-2007 рокiв (окрiм комунiстiв - 5% мiсць) підтримують найшвидше приєднання до ЄС, зокрема перехiд до бiльш тiсних форм iнтеграцiї (перший крок - створення зони вiльної торгiвлi вiдразу пiсля вступу до СОТ, що було запропоновано ЄС у 2006). Деякi європейскі політики та політологи вважають 2020 ймовірном роком встуту України до ЄС.

12 липня 2007 Європарламент у Страсбурзі ухвалив рішення висловити підтримку надання Україні перспективи членства в Євросоюзі. Відповідне рішення було прийняте за результатами обговорення доповіді депутата Міхала Томаша Камінські щодо мандату на переговори з Україною про нову поглиблену угоду.[1]
Суспільна думка

За даними соцiологичних опитуваннь, станом на 2007 рiк абсолютна бiльшiсть українцiв (50,4%) підтримують вступ України до Європейського Союзу. При цьому 28,7% проти вступу України до ЄС, а 20,9% не змогли визначитись щодо цього питання. [2]

Витоки та історія утворення

Не варто шукати витоки ЄС у Римський Імперії хоча б тому, що остання географічно мала центр довкола Середиземного моря і простягалася на терени Африки і Азії, не включаючи Німеччину, Скандинавські країни, Шотландію, Ірландію та Центрально-Східну Європу. Римська Імперія розширювалася силою, була контрольована центральною державою і не поділяла ідеалів і принципів на яких сьогодні розбудовується ЄС.

Можливо лише митний союз 1800-х років часів Наполеона може розглядатися як перший передвісник майбутнього ЄС.

Одна з перших публічних пропозицій об’єднати країни на принципах рівності членів і кооперації була зроблена миролюбивим Віктором Гюґо у 1851 р. Після гуманітарних катастроф Першої і Другої світових війн необхідність в утворенні європейської спільноти стала очевидною. Ці відчуття найперше реалізувалися у Європейську Спільноту з вугілля і сталі, яка була утворена у квітні 1951 року і набула чинності у липні 1952-го. Спільнота об’єднувала Західну Німеччину, Францію, Італію і країни Бенілюксу і була закріплена Паризьким Договором 1951 р. (Історія ЄС).

Перший митний союз став відомим як Європейська Економічна Спільнота (European Economic Community; свого часу відомий як Спільний Ринок), започаткований Римським Договором 1957 року і введенний в дію з 1 січня 1958 року. Останній згодом став відомим як Європейська Спільнота і визнається сьогодні як “перший стовп” (pillar)ЄС.

Президент Франції Валері Жіскар д’Естен пропонував змінити назву Європейський Союз на Об’єднана Європа, але це не було прийнято.